виконавче провадження что это

Виконавче провадження

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 Закону.

Підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:

Статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» визначено вимоги до виконавчого документа. У виконавчому документі зазначаються:

У разі пред’явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.

У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов’язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов’язаний мати таку печатку.

Державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа:

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

У разі пред’явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби.

До заяви про примусове виконання рішення, яку подає представник стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.

На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувач подає окрему заяву про примусове виконання рішення.

Источник

Відкриття виконавчого провадження

Зміст

Нормативна база

Поняття виконавчого провадження

Органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень

Перелік виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню

1)виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України1 -1 )судові накази2)ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом3)виконавчих написів нотаріусів4)посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій5)постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди6)постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом7)рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами8)рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України9)рішень (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень

Перелік рішень, які не може здійснювати приватний виконавець

Слід зазначити, що приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, зазначених у статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», крім:

Протягом першого року зайняття діяльністю приватного виконавця, приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень за якими сума стягнення становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Вимоги до виконавчого документа

Відповідно до статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються:

У разі пред’явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.

Якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

ВАЖЛИВО! При отриманні виконавчого документа потрібно звернути увагу, на те, щоб виконавчий документ був підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою, була зазначена дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) та строк пред’явлення рішення до виконання.

У яких випадках виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання?

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Строки пред’явлення виконавчих документів до виконання

Строки пред’явлення виконавчих документів до виконання
Протягом трьох років	загальний строк пред’явлення виконавчих документів
Протягом трьох місяців	посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган
Протягом усього періоду, на який присуджені платежі	виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо

Переривання строку пред’явлення виконавчого документа до виконання

Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

Поновлення пропущеного строку

Стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Порядок дій щодо направлення виконавчого документа до примусового виконання

Стягувач після отримання виконавчого документа пред’являє до примусового виконання даний документ разом із заявою про примусове виконання рішення, виконавцю за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, належить стягувачу. Виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій (ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»).

У разі пред’явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця (Пункт 3 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5).

Адреси відділів державної виконавчої служби України можна знайти перейшовши на посилання https://ukrogis.com/adresi-vikonavchix-sluzhb-ukraini

Адреси приватних виконавців можна знайти перейшовши на посилання https://ukrogis.com/adresi-privatnix-vikonavciv

Зразки заяв про примусове виконання рішення можна знайти перейшовши на посилання https://ukrogis.com/zrazki-dokumentiv

Оскільки направляється до виконання оригінал виконавчого документа, потрібно залишати підтвердження передачі даного документа до виконання, це може бути другий примірник заяви про примусове виконання рішення з відміткою органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця про отримання даних документів або квитанції про поштове відправлення.

Слід пам’ятати, що оригінал виконавчого документа направляється до виконавця, тому рекомендується залишати в себе ксерокопію даного документа. При цьому копію рішення суду на підставі якого видано виконавчий документ направляти до виконання не потрібно.

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Не зазначення стягувачем додаткових відомостей, що ідентифікують боржника не є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання.

ВАЖЛИВО! Положення частини другої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019

До заяви про примусове виконання рішення, яку подає представник стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.

На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувач подає окрему заяву про примусове виконання рішення (Пункт 3 розділу III Інструкції організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5).

Відкриття виконавчого провадження

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Також державний виконавець зазначає про необхідність сплати судового збору згідно рішень, примусове виконання, яких передбачає стягнення виконавчого збору в розмірі встановленому статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно рішення немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження (ч.5 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження»).

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження».

Порядок направлення сторонам постанови про відкриття

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов про відкриття виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Якщо у виконавчому документі зазначено адреси електронної пошти стягувача та/або боржника, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та/або боржнику також електронною поштою.

Источник

Як реалізується Закон України «Про виконавче провадження»

Зміст статті (натисніть щоб перейти до потрібного розділу):

Стисло на тему Закону України «Про виконавче провадження»

Стаття актуальна на 2021 рік

Особливості здійснення виконавчого провадження встановлені Законом України «Про виконавче провадження» та Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів».

Авторитет будь-якого органу або посадової особи безпосередньо залежить від того, як швидко реалізуються прийняті ним рішення. У зв’язку з оновленням законодавства ця стаття буде корисна всім, хто має намір розібратися в тому, що таке виконавче провадження, які органи відповідають за виконання рішень, які існують сторони виконавчого провадження, і як відкрити виконавче провадження в Україні у 2020 році.

Які рішення підлягають примусовому виконанню

Виконавче провадження – це сукупність дій, метою яких є примусове виконання рішень уповноважених органів.

Зокрема, примусовому виконанню підлягають рішення судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, у кримінальних провадженнях.

Сторони виконавчого провадження

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувач – особа, на користь якої постановлено рішення і повинні бути здійснені певні дії, тобто в інтересах якого здійснюється виконавче провадження.

Боржник – особа, яка зобов’язана вчинити певні дії згідно з прийнятим рішенням, тобто особа, щодо якої здійснюється виконання.

Хто відповідає за виконання рішень

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на:

Приватні виконавці не здійснюють примусове виконання таких рішень:

Автоматизована система виконавчого провадження

Автоматизована система виконавчого провадження – це інформаційна система, завдяки якій відбувається реєстрація документів виконавчого провадження, фіксація виконавчих дій і формується так званий реєстр виконавчих проваджень.

Доступ до реєстру виконавчих проваджень в Україні забезпечується на сайті Міністерства юстиції України вільно і безкоштовно. Знайти виконавче провадження або будь-яку інформацію можна за ПІБ, датою народження боржника, за ПІБ стягувача; за найменуванням, кодом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань для юридичної особи – боржника і стягувача; за номером виконавчого провадження.

Існування такої системи забезпечує:

Єдиний реєстр боржників

Єдиний реєстр боржників – це інформаційна база, основною метою якої є оприлюднення даних про боржників і їх невиконані зобов’язання.

Список боржників, включених до такого реєстру, є відкритим і розміщується на офіційному веб – сайті Міністерства юстиції України (https://erb.minjust.gov.ua/). Тобто за наявності відносно вас виконавчого провадження щодо майнового зобов’язання, будь-яка людина зможе про це дізнатися.

Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження. Не вносяться до реєстру відомості про боржників:

За загальним правилом, виключити особу з Єдиного реєстру боржників можливо на підставі постанови виконавця про припинення виконавчого провадження.

Єдиний реєстр боржників містить такі відомості:

Як виконувати рішення суду, яке набрало законної сили (крок 1: отримуємо виконавчий документ)

Виконавчий документ – це документ, який видається судом або іншим органом для примусового виконання прийнятих рішень (або інших актів).

Для виконання рішення суду потрібно подати в суд письмову заяву про видачу виконавчого документа.

Отримавши такий документ, в обов’язковому порядку перевірте наявність всіх необхідних реквізитів, передбачених ч.1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме:

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб – платників податків);

У виконавчому документі також можуть бути зазначені інші дані, які сприяють примусовому виконанню рішення (наприклад, інформація про місце роботи боржника).

Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням прізвища та ініціалів і скріплений печаткою (якщо орган чи посадова особа згідно із законом зобов’язані мати таку печатку).

Якщо якогось реквізиту не вказано, можете не сумніватися, виконавець відмовить у відкритті виконавчого провадження. Найчастіше на практиці не вказують рік народження боржника, місце народження боржника, або місце народження боржника вказується неповно.

Виконавчий документ може бути повернутий стягувачу органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення з таких причин:

У такому випадку потрібно звернутися до суду із письмовою заявою про приведення виконавчого документа у відповідність до зазначених вимог. В такому випадку стягувачу повертається авансовий внесок.

Крок 2: обираємо, до якого органу будемо звертатися

Отримавши виконавчий документ, звертаємося до виконавчої служби. В Україні набрали чинності зміни до законодавства, що передбачають роботу не тільки державних, але і приватних виконавців.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» (зі змінами) виконавчі дії можуть проводитися:

Право вибору належить стягувачу.

Що стосується приватних виконавців, то вони можуть проводити виконавчі дії за місцем проживання, за місцем перебування (місцезнаходження) боржника або ж за місцезнаходження майна боржника.

Слід зауважити, що шанси на ваш успіх збільшуються в тому місці, де у боржника є будь-яке майно або доходи.

Крок 3: заява про відкриття виконавчого провадження

Заява про відкриття виконавчого провадження подається у довільній формі. У ній бажано вказати інформацію, яка б ідентифікувала боржника або могла сприяти швидкому виконанню такого рішення (рахунки боржника, місце його роботи, його місцезнаходження тощо). Також необхідно вказати ваш рахунок в банку для перерахування коштів, отриманих від боржника. У разі сплати будь-якої частини від заборгованості боржником, це так само бажано вказати в заяві.

Звертаючись до виконавчих органів із заявою, в більшості випадків необхідно заплатити авансовий внесок.

Авансовий внесок – це сума, яка необхідна для організації та проведення виконавчих дій. Його розміри безпосередньо залежать від суми, яку необхідно стягнути.

Авансовий внесок становить 2% від такої суми, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати (станом на 2018 рік ̶ 37230 грн).

Якщо таке рішення стосується нематеріальних питань або справ про забезпечення позову авансовий внесок становить:

Коли авансовий внесок не сплачується

Відповідно до ст. 26 Закону «Про виконавче провадження» за умови звернення до державних органів виконавчої служби від сплати авансового внеску звільняються:

Від сплати авансового внеску законодавець також звільняє за такими категоріями рішень:

Згідно з ч.3 ст. 43 ЗУ «Про виконавче провадження» після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа авансовий внесок повертається стягувачу, якщо інше не передбачено цим Законом.

Таким чином, до виконавчої служби подаємо:

Рекомендується мати такий комплект документів у двох примірниках (один подаємо в службу, другий з відміткою про його отримання залишаємо собі), що буде письмовим підтвердженням вашого звернення.

Якщо заяву оформлено правильно і підстав для відмови немає, виконавець зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня винести постанову про відкриття виконавчого провадження. У ній також вказується обов’язок боржника подати декларацію про своє майно і доходи, а в справах нематеріального характеру в постанові вказується обов’язок боржника протягом 10 робочих днів вчинити дії на виконання рішення.

Як же працює виконавча служба в Україні

Якщо вами було зазначено номер рахунку або інформацію про майно боржника, на нього накладається арешт, що є гарантією виплати належних вам сум. Також за домовленістю зі стягувачем боржник може продати майно і передати гроші або таке майно стягувачу в рахунок погашення боргу. Після передачі такого майна або внесення необхідних сум на рахунок виконавчої служби, арешт знімається.

Якщо ж інформації про місце проживання боржника немає, виконавець звертається до суду для винесення рішення про його розшук шляхом подання запитів до відповідних органів. Надалі витрати на розшук боржника будуть з нього стягнуті.

Згідно зі ст. 45 Закону «Про виконавче провадження» грошові кошти, стягнені з боржника, розподіляються наступним чином:

Цей збір становить 10% від фактично стягненої суми або основна винагорода приватного виконавця. У рішеннях нематеріального характеру виконавчий збір складає дві мінімальних розміри заробітної плати з боржника – фізичної особи (станом на 2018 рік – 7446 грн) та в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника – юридичної особи (станом на 2018 рік – 14892 грн). Зараховується до державного бюджету (ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Грошові кошти, стягнені з боржника, перераховуються на відповідний рахунок державної виконавчої служби або на рахунок приватного виконавця. За письмовою заявою стягувача кошти перераховуються на його рахунок в банку (або в іншій фінансовій установі) або ж відправляються поштовим переказом за рахунок стягувача, крім переказу сум аліментів. Не допускається виплата стягнутих коштів готівкою або іншим особам (не стягувачу).

Якщо ж після задоволення всіх вимог за виконавчим документом певна сума грошей залишилася, вона повертається боржнику. Якщо ж протягом року грошові кошти, зараховані на рахунок виконавчої служби, не були витребувані стягувачем (за умови того, що йому повідомили про це), то такі гроші переходять до Державного бюджету України.

За умови фактичного виконання рішення виконавчим органом виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження (тобто про закриття виконавчого провадження).

Источник