відкрито провадження что значит
Юридична бібліотека України
Популярні розділи
Коментарі кодексів
Галузі права
Зміст
Поняття і значення відкриття провадження у справі
Процесуальна діяльність по відкриттю провадження у справі в суді першої інстанції має велике значення для забезпечення права на судовий захист і реалізації всього комплексу завдань і цілей цивільного судочинства. Саме тут вирішується питання про наявність умов, з якими закон пов’язує саму можливість виникнення провадження в суді загальної юрисдикції щодо розгляду та вирішення по суті конкретної цивільної справи. Наявність таких умов для звернення заінтересованої особи за судовим захистом і дотримання нею установленого законом порядку звернення ставить в обов’язок судді відкрити провадження у цивільній справі шляхом постановлення ухвали про відкриття провадження у справі. Лише після цього, за загальним правилом, і стають можливими виникнення і зміна по справі всієї сукупності цивільних процесуальних правовідносин.
Отже, без відкриття провадження у цивільній справі в суді першої інстанції неможливі судовий захист порушених або оспорюва-
них прав, свобод і охоронюваних законом інтересів громадян та організацій, охорона державних і суспільних інтересів, а також досягнення факультативних цілей судочинства[33].
У відповідності з ЦПК судовий процес по цивільній справі може бути розпочатий лише на підставі поданого в суд заінтересованою особою або від імені заінтересованої особи позову.
У випадках, встановлених законом, звернутися в суд в інтересах заінтересованої особи можуть Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні і юридичні особи (ч.І ст.45 ЦПК).
Відповідно до принципу диспозитивності в цивільному процесі не допускається порушення цивільних справ за власною ініціативою суду.
Зміст та значення стадії відкриття провадження у справі однакові у всіх видах цивільного судочинства, по всіх цивільних справах.
Позовна заява направляється в суд поштою або подається позивачем, його представником на особистому прийомі судді. Питання про відкриття справи вирішується суддею одноособово.
Суддя, ознайомившись із поданою позовною заявою, повинен зробити одну із процесуальних дій, передбачених ЦПК:
uristinfo.net
§ 2. Процесуальний порядок відкриття провадження у справі
Право на пред’явлення позову може бути здійснено тільки у порядку, встановленому законом. Складовими порядку є:
— дотримання правил про підсудність;
— дієздатність позивача;
— дотримання належної форми позовної заяви.
Право на пред’явлення позову може бути реалізоване шляхом звернення до суду, до повноважень якого віднесено її розгляд та вирішення. У разі порушення вимоги про підсудність, суд повертає заяву та вказує, до якого суду слід звернутися позивачу. Дана норма не обмежує права позивача, оскільки останній може звернутися до суду за належністю, де буде порушено цивільну справу і, відповідно, його права будуть захищені. Однак, дане положення цивільного процесуального закону може утруднити можливість отримання судового захисту, особливо в останні дні позовної давності чи іншого строку на звернення до суду.
Позивач повинен володіти повний об’ємом цивільної процесуальної дієздатності (ст. 29 ЦПК). Якщо заява подана недієздатною особою, суд повертає таку заяву заявнику, а якщо це виявилось у ході розгляду справи – залишає таку заяву без розгляду. Це не перешкоджає зверненню до суду через законного представника такої особи чи іншої уповноваженої особи.
Позов подається до суду у формі позовної заяви, яка відповідає предмету, підставі та змісту позову. Позовна заява повинна відповідати вимогам щодо змісту, форми та документального супроводження, встановлені ст. 19 ЦПК та іншими актами законодавства, зокрема тими, що регулюють спірні матеріальні правовідносини.
Позовна заява подається в письмовій формі. У ній, за загальним правилом, повинні бути зазначені такі дані:
— найменування суду, до якого подається заява;
— ім’я (найменування) позивача і відповідача, а також ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку, якщо такий відомий;
— зміст позовних вимог;
— ціну позову щодо вимог майнового характеру;
— виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
— зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. До неї додаються документів відповідно до переліку, зазначеного у позовній заяві, а також документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.
Відповідно до ст. 120 ЦПК позовна заява та документи, які приєднуються до позовної заяви, повинна бути подана до суду у копіях по кількості відповідачів та третіх осіб. Однак, це правило не поширюється на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.
Питання про прийняття заяви та відкриття провадження у справі вирішується суддею одноособово не пізніше десяти днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків, про що постановляється ухвала. Значення дії суду щодо відкриття провадження у справи має надзвичайно важливе значення, оскільки саме з цього моменту мають місце матеріально-правові наслідки, що випливають із порушення цивільної справи. Ухвала про відкриття провадження у справі, як правило, не може бути об’єктом апеляційного оскарження, за винятком випадку, коли провадження у справі відкрито з порушенням правил про підсудність.
На стадії відкриття провадження у справі суд може постановити ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення заяви чи залишення її без руху. Також при порушенні цивільної справи можуть вчинятися дії щодо забезпечення позову, вирішуватися питання про об’єднання чи роз’єднання позовів.
Відмова у відкритті провадження у справі – це волевиявлення суду, яке міститься у постановленій ухвалі і полягає у відмові прийняти позовну заяву та порушити цивільний процес у справі при наявності підстав, визначених законом. Суд відмовляє у відкритті провадження у справі у випадках коли:
1) заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства;
2) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв’язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
3) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
4) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому ж третейському суді виявився неможливим;
5) після смерті фізичної особи, а також у зв’язку з припиненням юридичної особи, які є однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Поставлення такої ухвали унеможливлює повторне звернення до суду у цій же справі (ст. 122 ЦПК), однак вона може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Повернення позовної заяви – це закріплене в ухвалі волевиявлення суду щодо відмови прийняти позовну заяву з підстав, визначених законом, яке не перешкоджає повторному зверненню до суду при усуненні тих перешкод, які стали підставою для повернення заяви.
Суд повертає заяву позивачеві, якщо:
1) позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;
2) заяву подано недієздатною особою;
3) заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
4) справа не підсудна цьому суду;
5) подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом України (ст. 121 ЦПК).
Відповідно до ст. 219 ЦПК ухвала про повернення позовної заяви може бути об’єктом апеляційного оскарження.
Залишення заяви без руху – це надання позивачеві чи іншому заявнику можливості усунути у строк, встановлений судом, недоліки у позовній заяві щодо змісту, форми чи порядку подання. Так, відповідно до ст. 121 ЦПК суддя, встановивши, що до суду подана позовна заява із вадами щодо змісту, форми чи порядку подання, вона не оплачена судовим збором чи сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. Така ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку оскільки не перешкоджає розвитку процесу у справі.
Коли позивач усуне зазначені судом недоліки, то заява вважатиметься поданою у первісний день її подання до суду. Це правило встановлене для забезпечення доступності правосуддя, адже позивач може в силу юридичної необізнаності чи з інших підстав упустити той чи інший момент, який є обов’язковим щодо подання позовної заяви до суду.
Якщо ж позивач не усуне вказані судом недоліки, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, про що постановляється ухвала. Це, у свою чергу, не перешкоджає повторному зверненню до суду у загальному порядку.
Пред’явлення позову до суду породжує ряд матеріально-правових та процесуальних наслідків. Матеріально-правовими наслідками виступають: перерив позовної давності у випадку пред’явлення особою позову до одного з кількох боржників, а також якщо предметом позову є частина вимоги, право на яку має позивач (ст. 264 ЦК), момент присудження періодичних платежів (наприклад, ст. 191 СК), момент, з якого незаконний добросовісний володілець зобов’язаний відшкодувати доходи, які були або повинні були бути отримані від речі, з приводу якої заявлений віндикаційний позов (ст. 390 ЦК). Окремими актами матеріального законодавства можуть визначатися і інші наслідки. Так, наприклад, у разі звернення до суду з позовом припиняється виконання рішення органу опіки та піклування (п. 3 ст. 19 СК).
Процесуальними наслідками пред’явлення позову до суду є вступ у цивільні процесуальні відносини. Так, якщо судом винесена ухвала про відмову у прийнятті позовної заяви, то позивач або його представник наділяються правами щодо її оскарженню. Якщо є справа порушена і суд приступає до провадження у ній, то виникає ціла низка цивільних процесуальних правовідносин між сторонами та іншими особами. Позивач у даному випадку наділяється великим колом процесуальних прав та обов’язків, які забезпечують його участь у процесі.
Стаття 187. Відкриття провадження у справі
1. За відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п’яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи — відповідача.
2. Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:
1) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи;
2) найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб);
3) предмет та підстави позову;
4) за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа;
5) дата, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження;
6) дата, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті, якщо справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін;
7) результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін;
8) строк для подання відповідачем відзиву на позов;
9) строки для подання відповіді на відзив та заперечень, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження;
10) строк надання пояснень третіми особами, яких було залучено при відкритті провадження у справі;
11) веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається.
3. Якщо при відкритті провадження у справі було вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.
4. Якщо суд в ухвалі про відкриття провадження у справі за результатами розгляду відповідного клопотання позивача вирішує розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд визначає строк відповідачу для подання заяви із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, який не може бути меншим п’яти днів з дня вручення ухвали.
5. Ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог частини п’ятої статті 128 цього Кодексу.
6. У разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
7. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п’яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.
8. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
9. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
10. Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
11. Суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
12. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
13. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Как проходит суд в Украине. Краткий обзор от адвоката.
Здравствуйте, уважаемые клиенты и посетители сайта!
В этой статье мы постараемся максимально просто и безо всякой воды рассказать Вам о том как проходит суд в Украине. Мы расскажем что ждет Вас в суде, как себя вести, укажем не «подводные камни», и еще много чего интересного.
В конце статьи мы разместили ответы на самые часто задаваемые вопросы о том как проходит суд в Украине. Возможно, там есть ответ и на Ваш вопрос.
Важно! Используйте наши рекомендации только если Ваши интересы в суде не представляет адвокат. В противном случае рекомендуем прислушаться именно к его мнению как к специалисту, занимающемуся конкретно Вашим вопросом.
На этой странице Вы узнаете:
Как проходит суд в Украине. Ходить или не ходить в заседания.
Итак, Вы подали в суд или на Вас подали в суд, но так или иначе Вам необходимо явиться в заседание.
И здесь возникает вопрос, стоит ли посещать судебные заседания?
Если Вы ответчик, ходить или не ходить в суд решаете только Вы. Это Ваше право, а не обязанность. Судебные повестки всего лишь на всего уведомляют Вас о дате рассмотрения дела.
Если Вы не будете ходить в суд, дело рассмотрят без Вашего участия в заочном порядке.
Как показывает практика, уже на вторую неявку ответчика без уважительных причин, судьи обычно начинают рассматривать дело без него.
Если Вы истец, то рекомендуем Вам посещать заседания.
Причин тому несколько.
Во-первых, Вы всегда будете в курсе того что происходит в заседании. Возможно, судье нужно будет у Вас что-то уточнить, получить какие-либо документы.
Во-вторых, Вы будете знать ходит ли ответчик в суд. Может он нанял адвоката для представления своих интересов. Вы узнаете его позицию, ознакомитесь с доказательствами, которые он предоставляет, и пр. Возможно, Вам нужно будет скорректировать и свою позицию.
В-третьих, если не посещать заседания, судья может оставить Ваш иск без рассмотрения.
Если уж совсем не хочется ходить в суд, или Вы уверены в том, что Ваше присутствие действительно не обязательно, тогда подайте в канцелярию суда заявление о рассмотрении дела без Вашего участия. Это даст Вам возможность не посещать заседания, а судья уже не сможет оставить иск без рассмотрения.
Таким образом, если Вы истец, рекомендуем все-таки посещать судебные заседания.
Как проходит суд в Украине. В зале суда.
Вы все-таки решили пойти в суд и вот сразу несколько рекомендаций:
Обычно, судебные заседания начинаются с задержкой, иногда даже больше часа, поэтому если Вы немного опаздываете, ничего страшного не случится.
Когда Вы пришли в суд в назначенное время обязательно сообщите секретарю судьи о своем прибытии.
После этого ждите своего слушания.
Когда процесс начался, Вы должны знать следующее:
После того как судья вошел в зал и объявил об открытии судебного заседания, слушание официально началось.
На этом этапе Вы просто сидите и слушаете.
Далее судья спросит есть ли у Вас отводы ему или секретарю. Это значит доверяете ли Вы этому судье рассматривать дело.
Если у Вас нет каких-либо серьезных оснований для недоверия, ответьте, что отводов нет.
После этого судья разъяснит Вам Ваши права и уточнит понятны ли они. Если будет что-то непонятно, можете смело переспросить или попросить разъяснить подробнее.
Это основные вопросы на это стадии рассмотрения дела.
По ее завершении, судья спросит у истца и ответчика есть ли у них какие-либо ходатайства.
Самыми основними из них являются ходатайства о:
Также могут быть заявлены любые другие.
Если у Вас нет ходатайств, то так и ответьте.
Если Ваш оппонент заявил ходатайство, судья обязательно спросит Ваше мнение. Допустимые варианты ответов: «Возражаю», «Не возражаю», «На усмотрение суда».
Помните! Все основные ходатайства (если они есть) должны быть поданы именно на этой стадии, впоследствии судья их попросту может не принять.
После разрешения всех заявлений и ходатайств, судья перейдет к рассмотрению дела по существу.
Вам и Вашему оппоненту предложат высказаться по поводу исковых требований.
Если Вы истец, расскажите коротко и своими словами о чем Вы просите суд. Судья читал Ваш иск и уже знает его.
Если Вы ответчик, коротко скажите почему Вы не согласны с иском (если, конечно, не согласны).
По окончанию выступлений судья предложит Вам и Вашему оппоненту задать друг другу вопросы. Можете воспользоваться этим правом, а можете сказать что вопросов нет.
Если Вы или Ваш оппонент заявили ходатайства о допросе свидетелей, следующими будут опрошены они.
Порядок аналогичный. Сначала свидетель дает показания в форме свободного рассказа, а потом Вы и Ваш оппонент можете задать свидетелю свои вопросы.
По окончании допроса свидетелей, суд перейдет к исследованию материалов дела.
Ничего существенного на этом этапе не происходит. Судья озвучивает какие документы есть в деле и если у него появляются какие-либо вопросы, задает их Вам или Вашему оппоненту. Отвечайте по существу. Если не знаете ответа, то так и скажите.
Следующей и, по сути, завершающей стадией, являются судебные дебаты.
Вам и Вашему оппоненту судья даст слово и Вы еще раз сможете высказаться в поддержку своей позиции. Если Вам нечего добавить к тому что Вы говорили ранее, просто скажите о том какое решение просите принять суд («Прошу удовлетворить иск» или «Прошу отказать в удовлетворении иска»).
Вот, по сути, и все. По окончании дебатов, судья уйдет к себе в кабинет и через 10-15 мин. объявит о своем решении.
🔥 Ответы на часто задаваемые вопросы.
Где найти информацию о суде?
Информация о любом суде в Украине, в том числе его адрес, телефон, режим работы и прочее (об этом поговорим дальше) находится на официальном сайте “Судебная власть” по ссылке https://court.gov.ua/sudova-vlada/sudy/
Введя всего 3 начальных буквы названия суда, появится выпадающий список в котором Вы сможете отыскать нужный суд. Щелкните по его названию и Вы перейдете на официальную страницу где найдете всю необходимую информацию.
Как узнать подали ли на меня в суд?
Все на том же официальном сайте «Судебная власть» в разделе «Стан розгляду справ» по ссылке https://court.gov.ua/fair/
Достаточно лишь вписать в графу «Сторона по справі» свое ФИО на украинском языке, нажать «Я не робот» и «Поиск».
После этого Вы увидите такую таблицу:
Как видите, здесь представлена вся необходимая информация.
Отдельно остановимся на поле «Результат».
Возможны такие значения:
Как ознакомиться с решением суда?
Есть 2 основных способа:
Первый вариант интуитивно понятен. Нужно пойти к секретарю судьи, который рассматривал дело, и получить решение в бумажном виде.
Но существует и альтернативный вариант. Все судебные решения судьи обязаны выкладывать в Реестр и такие решения общедоступны их может посмотреть каждый (не переживайте, Ваши персональные данные скрыты).
Ваши действия:
Далее появится список всех судебных решений по Вашему делу.
Кликнув по ссылке, Вы сможете ознакомиться с судебным решением.
Как ознакомиться с материалами дела?
Ознакомиться с материалами дела можно выполнив следующие действия:
Если дело уже рассмотрено, подайте заявление в канцелярию суда и обязательно узнайте когда можно прийти ознакомиться. Если дело еще не рассмотрено, пойдите с заявлением к секретарю судьи, который рассматривает дело. Скорее всего, Вам сразу же дадут ознакомиться. Как узнать ФИО судьи, см. предыдущие вопросы.
Как перенести судебное заседание?
Итак, если у Вас вот-вот должно состояться судебное заседание и Вам во что бы то ни стало нужно его перенести, тогда читайте дальше.
Перенести судебное заседание можно по уважительной причине. Но что делать если уважительной причины нет?
В таком случае уважительной причиной будет необходимость нанять адвоката для представления Ваших интересов в суде.
С учетом того, что право на адвоката Вам гарантировано Конституцией, суд с большой долей вероятности перенесет судебное заседание и предоставит Вам время для его поиска.
Все что Вам нужно будет сделать — заполнить заявление о переносе судебного заседания по образцу и подать его в канцелярию суда. Узнать номер дела и ФИО судьи см. предыдущие вопросы.
В судебное заседание, которое Вы просите перенести, Вы не приходите.